POCOPOCO JOURNAL
Перетворіть залишки пряжі на корисні записи для майбутнього
Надайте кожному пакунку із залишками свій ID. Окремо запишіть дані початкової етикетки, теперішню кількість і проєкти походження, зокрема те, чого ще не знаєте.
Близько 3 хвилин читання
Після завершення роботи можуть залишитися невеликі кількості пряжі. Згодом буває складно згадати, з якого вони проєкту або якому пакунку належить окрема паперова обгортка. Спробуйте пов’язати залишки від в’язання спицями чи гачком із записом, до якого можна повернутися. Це пропозиція з упорядкування залишків після завершення роботи, а не планування матеріалів для нової. Не потрібно зараз визначати кожну пряжу чи встановлювати всі кількості. Пов’яжіть наявні пакунки або контейнери з короткими нотатками, відокремивши відоме від ще невідомого.
Надайте кожному пакунку або контейнеру тимчасовий ID
Виберіть один наявний пакунок або контейнер і надайте йому ID, наприклад A. Поставте однаковий ID на пакунку та в його нотатці, щоб можна було простежити зв’язок. Для інших пакунків використайте B і C. Ці літери позначають об’єкти обліку, а не продукт, волокно, назву чи номер кольору або партію фарбування. Не вважайте пряжу однаковою лише тому, що вона лежить разом. Якщо невідомо, чи змішані в пакунку різні види пряжі, запишіть і це. Почніть з одного пакунка, не перемотуючи все й не купуючи нові контейнери.
Переписуйте дані етикетки, перевіривши її відповідність
Якщо ви знаєте, що збережена етикетка належить пряжі в цьому пакунку, перепишіть читабельні назву продукту, склад, назву чи номер кольору та партію фарбування до розділу «дані початкової етикетки». Для нечитабельних або відсутніх даних напишіть «невідомо». Якщо обгортка є, але ви не знаєте, якому пакунку вона належить, зазначте «відповідність етикетки не підтверджено», не приписуючи її дані цій пряжі. Не заповнюйте прогалини, вгадуючи волокно, колір або партію за виглядом. Зазначте, де знайти початкову обгортку для подальшої перевірки.
Відокремте початкову кількість від теперішнього залишку
Додайте окремий розділ «поточний залишок». Напишіть «не виміряно», якщо ви не вимірювали пряжу, що залишилася, або «невідомо», якщо не знаєте кількості. Навіть якщо початкова обгортка вказує вагу чи довжину нової пряжі, не переписуйте це число як теперішній залишок. Якщо хочете його зберегти, внесіть до даних початкової етикетки та уточніть, що це кількість нового продукту. Не подавайте розмір пакунка чи гаданий обсяг використаного як розрахунок залишку. Зараз не потрібно вирішувати, чи вистачить пряжі на інший проєкт. Початкові дані й теперішню підтверджену кількість зберігайте окремо.
Оригінальна схема запису від PocoPoco. Три поля показують відокремлення даних початкової етикетки, поточного залишку та проєкту походження. Лінії замінюють текст. Знак питання посередині — приклад невиміряної чи невідомої кількості, а не нуля. Це не справжні етикетки, результати вимірювань, схеми в’язання чи екрани застосунку. Збережіть походження і одну наступну перевірку
У розділі «проєкт походження» вкажіть роботу, після якої залишилася пряжа. Якщо назви не знаєте, збережіть підказку, яку можна перевірити, наприклад місце нотатки про проєкт. Запишіть відоме використання в кількох проєктах; невідоме походження залиште як «невідомо». Нарешті додайте лише одну «наступну перевірку», наприклад «знайти нотатку початкового проєкту для A». Оберіть дію, пов’язану з відкритим запитанням. Дізнавшись більше, допишіть результат і дату перевірки. Якщо перекладете пряжу до іншого пакунка, перегляньте й відповідність ID та нотатки.